Андрій Курданов

Шибиринівська сільрада та відомі люди села:

Шибиринівка – центр сільської ради, якій підпорядковані населені пункти Антоновичі і Москалі. Розташована за 25 км від м.Чернігова і за 7 км від залізничної станції Жукотки.

Про час виникнення сіл знаходимо відомості в книзі Ігоря Кондратьєва. Отже, наявність у назві села суфіксу  -ка свідчить, що село було засноване у ХVІ – ХVІІ ст. Оселене село, вочевидь, Любецькими шляхтичами, адже протягом другої половини ХVІІ – ХІХ ст. тут мешкали представники шляхетських родин Грембицьких, Жлобів (Жлобів – Кудренків та Жлобів – Погорільських), Климентів, Красовських, Лизогубів, Пархоменків – Посудевських, Пузиків, Силачів, Посудевських та ін. З середини ХVІІ ст. село стає ранговим володінням Любецьких сотників Чернігівського полку, згодом було відібране у них чернігівським полковником Яковом Лизогубом. Цікаво, що нащадки першого Любецького сотника Сави Унучка зазначали у ХVІІІ ст., що Шибиринівський грунт був “издревле поселен… на Пустовских грунтах”. З другої половини ХVІІІ ст., як козаки так і шляхтичі починають втрачати свої маєтки у Шибиринівці. Чернігівський полковник Я. Лизогуб у 1695 р. отримав універсал гетьмана Івана Мазепи на села Шибиринівку, Семаки і Пересаж. У своєму тестаменті Я. Лизогуб називав ці землі “отчизними” і “дідизними”. Частина земель села у ХVІІІ ст. належали Чернігівській єпископській кафедрі, а у ХІХ ст. у селі був маєток дворян Комаровських. До цього часу збереглися “панський погріб” та сонячний годинник пана Михайла Васильовича Комаровського, який знав шість іноземних мов та мав власне авто.

Антоновичі – родова власність любецьких бояр Антоновичів, з’явилось не пізніше першої половини – середини ХVІ ст. 13 березня 1571 р. велика група любецьких бояр та зем’ян отримали привілей польського короля Сигізмунда ІІ Августа. Серед любецьких бояр значиться Федько Антонович, який закріпив свої права на володіння Погорільським та Олексієвським грунтами. Натомість, любецькі бояри зобов’язувались служити державі: “з котрих земель вишеписаных каждый з них к своей службе нашей военной коня ставит”. Зем’яне Антоновичі підтверджували право володіння землями під час королівських люстрацій 1616, 1622 та 1629 рр. Ймовірно, Іван та Тимох Злоби-Антоновичі отримали королівський привілей на свої маєтки у 1633 р. Як і раніше, вони були зобов’язані виконувати військову службу, окремо наголошувалось на праві “варити пиво та мед”. Родина Антоновичів володіла цим маєтком і у 1636 р. Знаходимо представників цієї родини і в реєстрі Війська Запорізького 1649 р. З середини ХVІІ ст. шляхтичі Антоновичі відомі як козаки Чернігівського та Ніжинського полків. У 1671 р. половиною с. Антоновичі володіли шляхтичі Юркевичі – Красковські. Співвласником частини цього грунту у 1691 р. був Юско Злоба. З 1700 р. Антоновицькі грунти починають активно скуповувати представники родини Лизогубів. У 1719 р. російський цар Петро І затвердив права С. Лизогуба на Антоновичі. На початку ХVІІІ ст. землі у селі скуповував значковий товариш Олександр Малявка, у 1702 р. він отримує на маєток універсал гетьмана І. Мазепи. У 1756 р. Сава Жлоба продає свою частину Антоновицької землі Любецькому сотнику Івану Посудевському. У 1792 р. у Антоновичах ще володіли землями нащадки любенької шляхти Жлоби-Погорільські, Богуші та Тупиці.

                З другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. нащадки любецької шляхти поступово втрачають свої земельні володіння, а як наслідок – зубожіють. Надалі чимало представників родини Антоновичів згадуються як козаки або навіть селяни.

У 1782 р. Антоновичі стають центром волості Чернігівського повіту. Першим жителем сучасної вулиці Радянська був вільний козак Тупиця. До цього часу збереглася будівля земської лікарні та волосного сторожа Самсона Богуша.

Москалі – назва села, вочевидь, пішла від військовослужбовців – поселенців з Московщини, які після повернення Любецької волості до складу Великого князівства Литовського у 1508 р. залишились на її території. Як вказує історик Н. Яковенко, жителів Любича “з огляду на висунуте далеко на північ розташування міста части називали москалями”. Щонайменше з середині другої половини ХVІІІ ст. землями у Москалях володіли Любецькі шляхтичі – козаки Величковські, Ковтуневичі, Красковські, Милковичі (Малковичі – Зененки). Останні “…с поконвечно…” володіли тут “…подданими, лисами, борами, полями паш енними, сіножатями, бобровими гонами…”.

Старожили села переказують, що першим поселенцем був солдат – москаль Подорван, який прослуживши 25 років, отримав від пана Молявка землю. Після смерті, 1862 року, земля була придбана місцевими заможними селянами. Прізвище Подорван зберіглось серед сучасних жителів села.

Під час козацького адміністративно-територіального устрою села входили до складу Любецької сотні Чернігівського полку, з 1782 р. – Антоновицької волості Чернігівського повіту. У 1920 р. Шибиринівка та Антоновичі стають центрами сільських рад Довжицького, у 1930 р. – Козлянського (з 1935 р. – М.-Коцюбинського), а 1963 р. – Чернігівського районів.

ВІДОМІ ЛЮДИ СЕЛА

Савченко Євдокія Тимофіївна (1893 – 1995) – найстаріша жителька Шибиринівки.

Самоненко Лізавета Юхимівна (1904 – 2006) – найстаріша жителька Антонович, працювала колгоспницею.

Грищенко Іван Андрійович (1908 – 2004) – народився в Москалях, учасник Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. У 1931 р. працював інструктором Чернігівського міського комітету комсомолу, у 1934 – 1941 рр. – консультант по адміністративно-територіальних питаннях при Президіумі Верховної Ради Української РСР. Після війни працює головою Чернігівського міськплану (1946 – 1947) та очолює обласне управління КДБ (1947 – 1952). Був нагороджений орденом Вітчизняної війни І-го ст., двома орденами Червоної Зірки та 17 медалями.

Чайка Неоніла Павлівна (1908 – 2003) – працювала лікарем Антоновицької лікарні, під час німецької окупації 1941–1943 рр. переховувала та лікувала поранених партизанів.

Білий Михайло Улянович (12.11.1922 – 2001) – народився в Москалях, відомий вчений в галузі спектроскопії, зокрема, люмінесценції неорганічних речовин, заслужений діяч науки України, заслужений діяч науки та техніки Каракалпакії, почесний доктор Дебреценського та Лейпцігського університетів, заслужений професор, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент Академії наук (1969). У 1970 – 1985 рр. ректор Київського університету ім. Т.Г. Шевченка, у 1972 – 1980 рр. обирався головою Верховної Ради України. Нагороджений орденами Вітчизняної війни І та ІІ-го ст., Леніна, Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, “Знак Пошани”, князя Ярослава Мудрого та 15 медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України та Почесним дипломом ВДНГ СРСР.

Пономаренко Василь Олексійович – працював головою колгоспу “Перше Травня” у 1935 – 1941 рр. На початку війни в 1941 р. був залишений на окупованій німцями території для організації партизанського загону, але був захоплений та знищений у Чернігівській в’язниці.

Максим Максимович Моргун (1921 – 2001) – працював завідуючим фермою, нагороджений орденом Леніна (1973).

Ольховик Надія Михайлівна (23.07.1922 р.н.) – працювала дояркою, нагороджена орденом Леніна (1966), обиралась депутатом обласної ради (1967 – 1971), неодноразово заносилась на районну Дошку пошани.

Латай Ніна Іванівна (1924 – 2006) – обрала долю монахині та нове ім’я Алевтини, після закриття Чернігівського Троїцького монастиря 20 років провела в Єрусалимі, служила ігуменею в Свято-Параскеївському монастирі Сімферопольської єпархії, померла в Києві в Покровському монастирі.

Горбач Василь Якович (20.04.1930 р.н.) – працював головою колгоспу “Перше Травня” (1958 – 1972), за досягнення високих трудових показників колгосп під головуванням Василя Яковича неодноразово заносився на районну Дошку пошани.

Гордієнко Анатолій Олексійович (01.09.1932 р.н.) – народився в Шибиринівці, мешкає в Петрозаводську (Російська федерація), входив до складу Спілки письменників СРСР, член Спілки письменників Росії та Південної Росії, Національної Спілки письменників України.

Ганкевич (Кобець) Валентина Іванівна (8.10.1932 р.н.) – народилася в Москалях, з 12 років на Чернігівському м’ясокомбінаті, працювала бригадиром виробників натуральної ковбасної оболонки. У 1981 р. присвоєно звання Герой Соціалістичної праці, нагороджена двома орденами Леніна, орденами Червоної Зірка та Трудового Червоного Прапору.

Колонтай Григорій Миколайович (10.01.1938 р.н.) – народився в Шибиринівці, працював генеральним директором ЗАТ НВО “Еліткартопля” у Седневі, кандидат сільськогосподарських наук.

Ничипоренко Н. І. (19.11.1948 р.н.) – народилась в Шибиринівці, працювала заступником начальника кредитного управління АКБ “Росток Банк” у Києві.

Соловйова Ольга Олександрівна (20.04.1948 р.н.) – народилась в Шибиринівці, головний спеціаліст Мінпромполітики України.

Івасенко Леонід Борисович (01.03.1950 р.н.) – працював трактористом, заслужений працівник сільського господарства України (1996).

Самофалов Леонід Прохрович (01.01.1950 р.н.) – народився в Антоновичах, працював доцентом кафедри організації оперативно-розшукової діяльності Академії Державної податкової служби України, кандидат юридичних наук.

Ясинський Анатолій Юліанович (2.01.1951 р.н.) – працював директором СТОВ “Першотравневе” (1984 - 2006), Заслужений працівник сільського господарства України (2005), з нагоди 10-ї річниці незалежності України та за багаторічну, сумлінну працю нагороджений Почесною грамотою Президента України (2001).

Мазай Наталія Володимирівна (01.09.1966 р.н.) – доярка СГТОВ “Першотравневе”, заслужений працівник сільського господарства України (2001).

Андрій Курданов

ІІ частина Літопису села:

1932 – 1945 рр. – необґрунтовано репресовані: Бердиченко Василь Романович (1905 – 1932) – с. Москалі, одноосібник, реабілітовано у 1989 р.; Бовда Митрофан Михайлович (1905 – 1945) – с. Шибиринівка, військовослужбовець, 1966 р.

1934 р., 12 листопада – за гарну організацію виконання плану молокопоставок Чернігівський маслопром преміював голову Шибиринівської сільради.

1936 р. – у Шибиринівці відкрито поштове відділення. Начальники відділення: Іван Романович Ольховик (1936 – 1939), Віра Іванівна Пущенко (1939 – 1978), Ганна Василівна Приходько (1978), Любов Іванівна Федорченко – Мельниченко (1979 – 1981), Валентина Миколаївна Саржан (1981 – 1984), Юрій Володимирович Дахно (1984 – 2006).

1936 р., 4 листопада – делегатом ІІ-го обласного з’їзду рад обрано стахановку з “1 Травня” Олександру Жлобу. Ланкова делегат Надзвичайного зїзду Рад УРСР, її фотопортрет друкує обласна газета “Більшовик” (1937 р., 8 січня).

1941 р., 6 вересня – села окуповані німецько-фашистськими загарбниками. Під час окупації у німецьке з Шибиринівки рабство вивезено 29 чоловік, знищено – 24, спалено 70 дворів; з Антонович вивезено 25 людей, знищено – 3, спалено 11 дворів; з Москалів вивезено 10 людей, знищено – 11, спалено дворів 11. Збитків завдано по Антоновичах на суму 4,641.420 крб.; по Шибиринівці та Москалях – 5,733,783 крб. З лютого 1943 р. діяло партизанське з’єднання М.М. Таранущенка. Партизанськими зв’язковими були: Ганна Григорівна Тупиця (1924 – 1992), Олександра Григорівна Майсюк (1923 – 1997), Надія Федорівна Степовик (1918 – 2005) та Ганна Василівна Тупиця.

1943 р., 1 травня – партизани з’єднання ім. Коцюбинського провели в Шибиринівці та Антоновичах першотравневий мітинг.

1943 р., 23 – 24 вересня – села звільнено від німецької окупації військовими радянськими частинами 77-ої гвардійської Чернігівської стрілецької дивізії.

1944 р. – голови колгоспу “Перше Травня”: Савченко (1944), Іван Максимович (1944 – 1946), В.А. Моргун (1946 – 1949), Д.Д. Ющенко (1949 – 1950), Г.Е. Колонтай (1950 – 1955), О.Д. Филипченко (1955 – 1961); колгоспу ім. Чапаєва: Бобровник (1944); колгоспу “Червоний партизан”: Пантелемон Андрійович Конончук (1944), К.П. Леоненко (1946), Василь Васильович Тупиця (1950), Григорій Єфимович Колонтай (1953).

1944 р., 1 вересня – на зборах молоді Шибиринівки завідуючим клубом обрали Надію Василівну Колонтай. Завідуючі: М.Ф. Ольховик (1946), Л.І. Жлоба (1946 – 1947), Г.Я. Моргун (1951), Юрій Романович Ольховик (1951 – 1968), Н.Ф. Сащенко (1968).

                Районна газета друкує статтю С. Остапенко “Коли кінчається день трудовий” про членів гуртку художньої самодіяльності шофера Олександра Ясочка та його друзів Володимира Москольця, Сегія Ячного (1966 р., 5 грудня);

1945 р., 2 лютого – голова Шибиринівської сільради О. Бовда за своєчасне виконання плану по 3-й державній військовій позиці відзначена премією.

1945 р., 10 лютого – повідомляється, що в Шибиринівці добре поставлена оборонна робота. З населенням пророблені правила та прийняті норми на значок ППХО.

1945 р., 8 березня – районна газета відзначає трудові здобутки колгоспниць з артілі ім. Чапаєва (с. Шибиринівка) Валентини Миколаївни Киященко та Катерини Василівни Дахно. Також повідомляється про перевиконання плану контрактації телят у колгоспі “Червоний партизан” (с. Антоновичі). У колгоспі є вівцеферма (завідуючий Н.Я. Тупиця), де трудовими здобутками відзначаються Г.С. Тупиця та О.І. Тупиця.

1945 р., 18 березня – бригадира колгоспу “Перше Травня” Галину Петрівну Шевченко райвиконком преміював відрізком сукна, вона закінчує курси голів колгоспу і буде головою.

1945 р., 2 червня – відзначається як передова друга ланка колгоспу “Перше Травня” (бригадир Ольховик).

1945 р., 21 червня – повідомляється, що учні Шибиринівської школи добре засвоїли матеріал з української мови (вчитель Левицький), а учні Антоновицької школи краще засвоїли матеріал з математики (учитель Стецько), з біології та російської мови (учитель Ковальова).

1945 р., 11 липня – в Антоновицький сільраді був зразково проведений місячник допомоги сім’ям військовослужбовців, інвалідів Великої Вітчизняної війни, дітям-сиротам. Колгосп “Червоний партизан” з своїх коштів відрахував 3000 крб., кожний працездатний колгоспник відрахував по 12 трудоднів, а кожний колгоспний двір – одноденний удій молока.

1946 р., 23 березня – районна газета повідомляє, що в лютому 1945 р. за клопотанням голови Антоновицької сільської ради Г.Н. Тупиці в селі заново збудований сільський клуб. Завідуючі: А.І. Тупиця (1950), Володимир Васильович Шокур (1950), М.В. Конончук (1954), М.Н. Райський (1957), Л.І. Загородня (1958),Т.С. Тупиця (1962), Т.О. Руда (до 1967), Людмила Тупиця (1966 – 1968), В.С. Бруй (1969), Л.Д. Очкалова (1969), Л.Д. Горогоцька (1969). О проблемах в роботі Антоновицького клубу до районної газети пише молодь села (1966 р., 6 січня); завідувач клубом Олександр Тупиця (1964 р., 16 листопада);

1946 р., 13 червня – на засіданні виконкому Антоновицької сільради розглядається питання про мобілізацію молоді до ФЗО чоловічої статі 1929-30 рр. народження. Зазначалось “важность значения учения молоди в ФЗО и значение пользы государству, а также ученикам”. Вирішили: “Выделить в порядке мобилизации с Антоновского сельсовета согласно разнарядке исполкома М.-Коцюбинского райсовета от 10.08.46 г. № 10-7 4-х человек рождения 1929-30 гг.: 1. Пинчук Федор Михайлович, 2. Самоненко Петр Павлович, 3. Стечок Николай Петрович, 4. Бруй Николай Иванович”.

                По питанню реєстрації шлюбів та новонароджених прийняли наступне рішення: “Учитывая заботу партии и правительства о культурной регистрации новобрачных и новорожденных возложить обязанности заведующего загса в с. Антоновичи на секретаря сельсовета т. Тупицу М.К., который по прибытию с курсов упорядочит комнату загса в сельбуде”.

1946 р., 21 липня – на засіданні виконкому Антоновицької сільради по питанню порушення нічного часу молоддю дитячого віку ухвалили: “Строго запретить молоди детского возраста хождение по селу с наступлением темноты, а также запрещается всякое хищение городины и фруктов в садах не своего владения, к батькам нарушителей этого постановления будет применяться штраф в размере 100 руб., а к взрослым передача дела в суд для привлечения в уголовном порядке”.

1946 р., 27 серпня – на засіданні виконкому Антоновицької сільради ухвалюють рішення: “К злостным что уклоняются от сдачи зерна государству по обязательным поставкам применять меры изъятия зерна в бесспорном порядке не нарушая Закона партии и правительства”.

                Щодо повернення колгоспного майна постановили: “Выявить через граждан все разграбленные колхозные постройки за время немецкой власти и к расхитителям государственной собственности применить меры о возвращении таковых в колхоз сроком до 5.09.1946 г.”.

1946 р. – акушеркою працює Ольга Олександрівна Довженок. Завідуюча Шибиринівським ФАПом Олександра Івановна Колонтай (1954 – 1969).

Завідуючі Антоновицької лікарні: Н.П. Чайкіна (1946), Е.Т. Буванлик (1951), І.А. Бобровник (1960), Євген Миколайович Семенчук (1962 - 1963), О.В. Любченко (1968), головний лікар Галина Олексіївна Кисельова (1969). Фельдшер О.В. Любченко (1956).

1946 р., 16 вересня – на засіданні виконкому Антоновицької сільради в порядку денному “обсуждение телеграммы Совета Министров Союза ССР и ЦК ВКП (б) о хлебопоставках № 28-2 и постановление М.-Коцюбинского райсовета и райкома КП(б)У от 7.09. 1946 г. № 10-09 о выполнении плана картофелепоставки не бюджетным сектором за приусадебные участки с урожая 1946 г.”. Зазначалось: “несмотря на неоднократное напоминание председателя сельсовета т. Тупицы и постановления сельского совета от 27.08.46 г. № 22 сельхоззаготовительная комиссия мало уделяет внимания на такое важное политическое дело как хлебопоставка так и картофелепоставка и поэтому сельисполком с. Антонович постановляет: Для поновления работы хлебозаготовки и картофелепоставки с не бюджетного сектора необходимо приступить с сего 16.09.46 г. к выполнению постановления сельского совета от 27.08.46 г. № 22, где конкретно вказана разбивка села на три кутки с прикреплением членов заготовкомиссии с выделением ответсвенного за свои участки, а также значатся списки каждого здатчика как по зерну так и по картофелепоставки и добиться полного выполнения не позже как до 21.09. 46 г. по зерну. А по картофелю поставки закончить полностью к 1.10.46 г. согласно плана. К злостным нездатчикам обязательных поставок зерна и картофеля в означенные сроки применять Закон Совета Министров ССР и ЦК ВКП (б) об изъятии в бесспорном порядке”.

1946 р., 19 вересня – на засіданні виконкому Шибиринівської сільської ради слухали інформацію голови сільради Д.Д. Ющенка “про телеграмму от т. Сталина, який сказав, що по наших колхозах хлебопоставка проходит вовсе неудовлетворительно в особенности по колхозу имени 1-го Мая. Есть возможность выполнить хлебопоставку полностью, до сего дня, но мы хлебопоставки совершенно сорвали. А поэтому с завтрашнего дня организовать круглосуточную чистку хлеба и сдать хлебопоставки до 23 сентября 1946 г. полностью”.

1946 1964 рр. – Шибиринівська сільська рада укладає договори на змагання з сільськими радами: Антоновицькою (1946), Пльохівською (1951 – 1962, 1969), Довжицькою (1963 – 1964).

1947 р., 18 травня – повідомляється, що в шибиринівському клубі є радіоприймач.

1947 р., 1 серпня – повідомляється, що ланкова колгоспу “Перше Травня” Любовь Андріївна Жукітська застосовуючи метод швидкого в’язання снопів Марфи Чаус з колгоспницями Єфросинію Степанівною Лопатень та Настею Дмитрівною Пономаренко за робочий день нав’язала 5760 снопів.

1948 р., 24 травня – від руки бандита (діяла Антоновицька банда) загинув сільський активіст з Москалів Іван Семенович Федорок, який займався реалізацією державної позики.

1949 р. – завідуюча Шибиринівською початковою школою В.Е. Ющенко, завідуюча школою в Москалях – Надія Аврамівна Лиман, працювала в 1935 – 1969 рр.

Директори Антоновицької семирічної школи: М.К. Беспалова (1946), Павло М. Личман (1951), Любов Федорівна Батюк (1956), Н.Е. Тимошин (1957), М.Ю. Тимошин (1969).

Вчителі та учні Антоновицької школи виїжджали в Шибиринівку. Тимошин прочитав лекцію “Походження і суть релігійних свят”, а потім відбувся концерт (1964 р., 14 травня);

1951 р. – начальник пожежної дружини при Шибиринівському колгоспі А.М. Ольховик.

1951 р., лютий – укладено договір на змагання Антоновицької та Пльохівської сільських рад (у 1952 р. змагаються Антоновицька та Шибиринівська сільради). Сільська рада знаходиться в приміщенні школи. Антоновицькі магазини працюють від Пльохівського сільпо (голова А.З. Самойленко).

1953 р., 15 жовтня – у Шибиринівці відкрито сільську бібліотеку. Завідуючі: Г.С. Серая (1954), І.Н. Березнюк (1956), А.К. Ларина (1958), Сичугова (1960), А.А. Горбач (1960). Стаття “Громадські бібліотекарі” про О.А. Горбач (1963 р., 10 вересня); стаття О. Горбач “Допомогти трудівникам” (1964 р., 26 травня);

                Завідуючі Антоновицькою бібліотекою: В.А. Комаровская (1956), Н.П. Приступа (1957), Н.П. Ухо (1960), Н.П. Любченко (1968). Друкується фото Ніни Ухно (1963 р., 6 липня).

1954 р. – завідуючий магазином у Шибиринівці Леонід Іванович Жлоба. Голови Шибиринівського споживчого товариства: А.К. Самойленко (1957), Моргун (1960), О.Д. Філіпченко (1961 – 1962), Г.А. Орищенко (1962), В.Н. Косьян (1963 – 1964), Ю.І. Пицько (1966).

1955 р. – при колгоспі організовано партійний осередок.

1957 р. – у Шибиринівці встановлено надгробки на 2-х братських могилах радянських воїнів, які загинули в 1943 р. при визволенні села від гітлерівців. У 1975 р. зведено обеліск у пам’ять про воїнів-односельців, що полягли (103 чол.) під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. (у Антоновичах – 124 чол., у Москалях – 57 чол.). На фронтах війни воювало 157 воїнів-односельців, понад 48 чоловік нагороджені бойовими орденами і медалями.

1957 р., 17 січня – з початку року в колгоспі “Перше Травня” вступила в дію нова електростанція.

1960-ті рр. – колишній працівник М.-Коцюбинського райкому партії П.Ю. Власенко у своїй книзі “На ниві мого життя” згадував, як він у Шибиринівці перевіряв виконання партійної директиви часів Хрущова про негайне переорювання земель з посівами конюшини: “Саме мене туди й послали перевірити, чи голова колгоспу Василь Якович Горбач виконує рішення партійного пленуму. Ми з Василем Яковичем приятелювали, отож все, що думав з приводу “професійної” директиви, віе мені прямо і висловив… Стали ми разом шукати вихід і знайшли. Голова послав у поле трактора, дав команду почати оранку. І ми удвох туди приїхали, щоб люди бачили. “Тепер можеш доповідати в райкомі, що роботи розпочато, ти був свідком”, – сказав Василь Якович. Я й справді не став чекати доки все поле переореться, приїхав і доповів, що в Шибиринівці все гаразд. А там відорали край і залишили конюшину дозрівати. Наступного року про немилість до цієї культури було забуто, директивою з “верхів” вже нікого не лякали”.

1960 р., 27 квітня – на сесії сільської ради акушерка М.В. Приз зазначила: “Мы добились такого положения, что все роженицы проводят роды в роддомах, ликвидирована до минимума детская смертность”.

Андрій Курданов

ІІІ частина Літопису села:

1962 р., 1 травня – районна газета друкує статті та нариси про трудівників села: стаття В. Горбача “Дороги тривоги” про бригадира Михайла Григоровича Прядуна (1962 р., 1 травня); стаття Б. Коваля “Бо є справжній господар у бригади” про трудові справи Москалівської комплексної бригади (26 вересня); стаття О. Кузьменка “Рапортують шибиринівці” про трудові успіхи колгоспників (12 жовтня); велика стаття В.Я. Горбача “Зобов’язання виконано” про трудові досягнення колгоспників за 11 місяців. У статті зазначається: “Але ні на хвилину не забуваємо ми і пораду М.С. Хрущова про те, що ентузіазм – це добре, а якщо його підкріпити матеріально – це краще. В кожній галузі колгоспного виробництва запроваджена диференційована додаткова оплата. Здійсненню принципу “більше зробив – більше і одержуй” допомагає запроваджений в бригадах, на фермах госпрозрахунок” (7 грудня); стаття Б. Коваля “Ближче до виробництва” про завідувача фермою з Антонович Миколу Романовича Старостенка (1963 р., 23 березня); стаття М. Ляшка “Двадцять восьма весна” про ветерана колгоспу Дмитра Карповича Кравчука з Шибиринівки (1963 р., 1 травня); стаття сількора Б. Коваля “В бригаді Михайла Миненка” про бригадира з Шибиринівки (1963 р., 1 червня); стаття голови колгоспу В. Горбача “Слово про колгоспного бригадира” про М.Г. Миненка (1963 р., 16 листопада); стаття про одного з перших засновників колгоспу в Шибиринівці Михайла Петровича Галковського (1968 р., 1 січня); стаття про ланкового механізованої ланки Костянтина Семеновича Кондратенка (1972 р., 1 травня);

1962 р., 22 травня – райгазета повідомляє про трудові здобутки хліборобів: “Попереду – Віра Рись” про пташницю колгоспу (1962 р., 22 травня); переможець районного змагання доярка О.І. Бовда (12 жовтня, 1963 р., 15 січня); переможці змагання телятниця колгоспу “Червоний партизан” О.О. Тупиця та чабан Й.І. Пицько (1962 р., 12 жовтня); стаття сількора Б. Коваля “П’ятий рік буде успішний” про трудові досягнення шибиринівських колгоспників (1963 р., 2 лютого); відзначається доярка Є.О. Булах (1963 р., 14 вересня); віршоване вітання райгазети доярці Н.Д. Жлобі (1966 р., 1 січня);

1962 р., 11 липня – друкується стаття “Наша дружба расте і мацнее…” про дружбу двох колгоспів – “1 Травня” (голова В.Я. Горбач) та артілі імені Кірова Комаринського району Гомельської області; змагаються тваринники двох колгоспів “Дружба” (с. Хмільниця) та “1 Травня” (1964 р., 21 листопада);

1962 р., 17 серпня – друкується фото доярки Олександри Брюховецької та текст її зобов’язання на честь группового польоту космічних кораблів – супутників “Восток – 3” та “Восток – 4” з космонавтами А.Г. Ніколаєвим та П.Р. Поповичем: “Чудовий подвиг звершили наші славні хлопці! Їх мужність запалює і трудівників села на нові перемоги. Я зобов’язалась в цьому році надоїти від кожної корови по 2150 кг молока. Запевняю: дотримую слова обов’язково”.

1962 р., 25 серпня – друкується фото доярки Олександри Захарівни Жлоби (1962 р., 25 серпня та 7 листопада; 1964 р., 9 квітня); фото та стаття “Всією дружною сім’єю” (12 жовтня); переможець районного змагання (12 жовтня, 1963 р., 15 січня); повідомляється про успіхи доярки (1963 р., 4 червня);

1962 р., 7 вересня – друкується лист колгоспників, які підпримують проведення трудової переклички Узин – Мар’їнський Посад – Короп (Узин – батьківщина космонавта Павла Поповича, Мар’їн Посад – Андріана Ніколаєва, Короп – хлібороби району приєднались до змагання).

1962 р., 26 вересня – районна газета друкує фото будівельників артілі за роботою (1962 р., 26 вересня); телятниці Людмили Роговинської (1962 р., 7 грудня); шибиринівських доярок Є.О. Булах, Н.І. Ольховик, О.І. Бовда з донькою (1963 р., 6 липня); тракторист колгоспу “Червоний партизан” Є. Єрмаков та агроном Г.А. Друзь (1963 р., 9 липня); агрегат тракториста М. Подорвана і комбайнера П. Бердиченка на косовиці силосної маси (1963 р., 10 серпня); закладання комбінованого силосу (1963 р., 8 жовтня); пташниці з колгоспу “Червоний партизан” Олександри Дмитренко (1963 р., 8 жовтня); колектив доярок шибиринівської ферми (1963 р., 12 жовтня); доярки О. Бовди (1964 р., 23 січня); свинарок О.В. Мазай та Є.І. Булах (1964 р., 5 листопада); Н. Жлоби (1966 р., 6 січня та 13 січня);

1962 р., 22 вересня – друкується фото доярки Надії Михайлівна Ольховик (1962 р., 22 вересня та 3 жовтня; 1964 р., 10 жовтня; 1966 р., 1 січня, 23 квітня, 1 вересня та 5 грудня); переможець районного змагання (1962 р., 12 жовтня); стаття Г. Колонтая “Перемога Надії Ольховик” (1964 р., 17 листопада); стаття М. Подкура “Урок Надії Ольховик” (1966 р., 13 січня); стаття Ю. Ганжі “Її весна” (1966 р., 1 травня); фото з Вірою Максимівною Бовдою (1966 р., 9 червня); заклик наслідувати приклак роботи дояркам району (1966 р., 1 вересня);

1963 р., 15 січня - переможець змагання доярка Н.Д. Кравчук (1963 р., 15 січня); стаття доярки “Витрачаємо по-господарському” (1963 р., 12 березня); фото доярки (1963 р., 11 червня, 12 грудня; 1964 р., 14 січня та 20 жовтня); зайняла перше місце в районі по надоях молока за минулий рік, фото (1964 р., 23 січня); друкується портрет передової доярки району, ударниці комуністичної праці, комсомолки (1964 р., 7 липня);

1963 р., 2 лютого – планується у першому кварталі електрифікувати Шибиринівку, у другому – Антоновичі. У 1963 р. підприємство Чернігівська сільелектроенергія провело електрика тільки в половину Антонович.

1963 р. – кіномеханіки по Шибиринівці – Н.Т. Андрос, по Антоновичах – Н.Ф. Любченко, а В.П. Андроник – кіномеханік кінопересувки.

1963 р., 15 лютого – депутатами районної ради по Шибиринівському в/о обрана Надія Михайлівна Ольховик – доярка, по Антоновицькому – Іван Петрович Любченко – бригадир колгоспу “Червоний партизан”;

1963 р., 25 квітня – районна газета друкує фейлетон П. Огієнка та А. Рідного “Переполох” про чутку, що на Шибиринівського сільського голову написали в газеті фейлетон.

1963 – 1987 рр. – на районну Дошку пошани за високі виробничі показники в змаганні занесені: Г. Горогородська – доярка колгоспу “Червоний партизан” (1963), Ф.І. Сидько – свинарка (1963), О.Д. Кравчук – доярка (1964 та 1968), В.Я. Горбач – голова колгоспу ”Перше Травня” (1964 – 1969), Н.М. Ольховик – доярка (1964 – 1967), М.А. Бархатова – ланкова (1965 – 1966), О.І. Бовда – доярка (1966), Н.М. Тупиця – доярка (1966), О.В. Подорван – телятниця (1966), М.В. Пономаренко – бригадир рільничої бригади (1966), М.С. Тупиця – тракторист, механік (1966 та 1979), О.А. Горбач – завідуюча Шибиринівською сільською бібліотекою (!968 – 1969), К.С. Кондратенко – тракторист (1969 – 1977), Г.Х. Мурашко – ланкова (1971), М.М. Гарбуза – тракторист (1975 –1978), М.П. Ольховик – комбайнер (1979 та 1986), М.В. Хропата – доярка (1980), І.С. Конюша – головний інженер (1980 та 1987), М.Г. Подорван – шофер (1981), Л.Г. Касьян – колгоспниця (1983), П.О. Мисник – голова колгоспу (1983).

1963 - 1966 рр. – районна гзета друкує матеріали про село та колгосп: стаття Б. Коваля “Шибиринівці зустрічають весну” (1963 р., 2 квітня); стаття М. Ляшка про трудові справи колгоспу “Червоний партизан” с. Антоновичі (1963 р., 14 травня); стаття Б. Коваля “У Антоновицьких літніх таборах (1963 р., 6 червня); стаття голови колгоспу “Червоний партизан” Г. Колонтая “Станьте ближче до “Червоний партизан” колгоспу” (1963 р., 10 жовтня); стаття Б. Коваля про звітно-виборні збори в колгоспі с. Шибиринівка (1964 р., 6 лютого); стаття “Перемогають шибиринівці” про надої молока (1964 р., 14 березня); матеріал про звітно-виборні збори в колгоспі “Перше Травня” (1966 р., 22 лютого); про недоліки в колгоспі “Перше Травня” по готовністю до жнив (1966 р., 5 липня); стаття голови колгоспу В. Горбача “Стало традицією” про колгоспні справи (1966 р., 17 вересня);

1963 р., 3 вересня – районна газета повідомляє, що шибиринівський колгосп першим у районі впорався із збиранням льону (1963 р., 3 вересня); шибиринівський колгосп утримує першість в районі по надоях молока: артіль щодоби бере по 7,6 кг від корови (1964 р., 3 вересня); повідомляється, що тваринники в серпні добились високих привісів свиней відгодівельних груп – середньодобовий привіс кожної голови 545 грамів, такого не добився жоден колгосп району (1966 р., 13 вересня);

1964 р., 21 березня – хлібороби двох сусідніх сіл Шибиринівки та Антоновичі об’єднались в один колгосп імені “1 Травня”, головою обрали В.Я. Горбача.

1964 – 1984 рр. – на районну Дошку Пошани занесено колгосп “Перше Травня” – 1964 р. (голови колгоспу – В.Я. Горбач, П.О. Мисник; секретарі парторганізації – І.М. Гордієнко, О.І. Гарбуза, А.П. В’юненко, А.Ю. Ясинський; секретарі комсомольської організації – Ю.І. Кицько, Г.О. Мишко; голова профкому Т.Ф. Ковган); 1966 р., 1967 р., 1968 р., 1984 р.

1964 р., 26 травня – учасники пленуму партійного комітету виробничого територіального управління ознайомилися з господарством артілі “Перше Травня”.

1964 р., 21 вересня – до районної Книги трудової слави занесено колгосп “Перше Травня” (голова В.Я. Горбач, секретар парторганізації Г.Ю. Калантай).

1964 р., 7 листопада – районна газета друкує поздоровлення з весіллям Тамарі Ющенко та Микола Сащенку.

1964 р., 26 листопада – у сільському обкомі КП України схвалено ініціативу працівників ферм та специалістів сільського господарства колгоспу, які зобов’язалися успішно провести зимівлю худоби, збільшити виробництво молока, мяса, перевиконати план продажу продуктів тваринництва і звернулись з закликом до всіх працівників ферм колгоспів і радгоспів області наслідувати їх приклад.

1964 р., 3 грудня – стаття А. Корнієнка “Та, що радість приносить” про листоношу з Шибиринівки Надію Ольховик, яка обслуговує 184 двори.

1965 р., 26 червня – на засіданні виконкому Шибиринівської сільради розглядається питання про заходи боротьби з колорадським жуком. Затвердили організатором обстеження території сільради Миколу Васильовича Брику та виділили в допомогу 30 масових досліджувальників та учнів.

1966 р., 8 січня – районна газета друкує вірші Станислава Пицька з Шибиринівки; “Березень” (1966 р., 19 березня); “Спасибі, солдате!” (1966 р., 7 травня);

1966 р., 25 січня – повідомляється, що Шибиринівська початкова школа має 100 % успішність.

1966 р., 14 вересня – виконком сільської ради створив Надзвичайну комісію по попередженню захворювання свиней чумою.

1967 р., 9 вересня – у Антоновичах збудовано новий клуб.

1967 р. – з історичної довідки В.З. Березнюка про Шибиринівку: “є початкова школа, клуб з стаціонарною кіноустановкою, бібліотека (6796 книжок), фельдшерсько – акушерський пункт, два магазини, філія поштового відділення, лазня і майстерня для пошиву одягу. Над багатьма будинками височать антени телевізорів. У сільськогосподарській артілі 21 трактор, 14 різних комбайнів, 17 автомашин, на фермах встановлено 57 електромоторів, є пилорама, млин”.

1968 р., 16 січня – Ольга Дмитрівна Кравчук з Шибиринівки переможець змагання серед доярок району за 1967 рік.

1969 р., 9 січня – у Шибиринівці створено нову комсомольсько – молодіжну ланку по вирощуванню картоплі, яку очолила комсомолка Марія Тупиця. Ланка одержала новий трактор МТЗ – 5 ЛС з емблемою комсомолу.

1969 р., 3 липня – ланкова Марія Тупиця була учасницею урочистого пленуму в Києві з нагоди 50-річчя ЛКСМУ.

1969 р., 5 листопада – на засіданні виконкому сільської ради слухається питання про роботу пенсійної Ради колгоспників (голова М.В. Пономаренко). По сільській раді одержують колгоспні пенсії 396 осіб, державні пенсії (інваліди війни та за загинувших на війні) – 48.

1970 – 1990 рр. – до Книги пошани колгоспу “ Перше травня ” занесені: Н.М. Ольховик, М.А. Бархатова, О.З. Жлоба, Є.Ф. Ольховик, П.Й. Плахута, М.К. Подорван, О.В. Подорван, Б.І. Савенко, Н.С. Дахно, М.П. Алісієнко, Т.В. Жлоба, П.С. Рись, К.С. Кондратенко, М.О. Тупиця, М.В. Бовда, М.М. Моргун, О.О. Жлоба, А.Т. Хропатий, О.Д. Кравчук, О.В. Моргун, М.М. Гарбуза, М.І. Пономаренко, М.П. Ольховик, Н.О. Прядун, О.І. Пономаренко, Н.М. Мазай, О.І. Бовда, Н.Д. Жлоба, Л.Я. Хоменко, Г.В. Подорван, В.І. Білий, М.С. Рудий, М.І. Ющенко, М.І. Ющенко, Р.Б. Савенко, В.Р. Пицько, Г.Г. Брика, М.П. Любченко, Н.П. Бовда, Т.Є. Горогоцька, Л.Б. Івасенко, Н.В. Мазай, А.Ю. Ясинський, М.Г. Подорван, В.О. Подорван.

1970 р., 3 лютого –  завідуюча Шибириніською сільською бібліотекою О.А.Горбач відзначена грошовою премією Міністерства культури УРСР.

1970 р., 5 вересня – районна газета повідомляє, що з Шибиринівки на Москалі в’ється чорною стрічкою новий колгоспний шлях. Його споруджують на кошти колгоспу робітники шляхобудівельного управління облміжколгоспбуду.

1971 р., 9 лютого – на звітних зборах колгоспу Почесними колгоспниками визнано Степана Івановича Тупицю, Григорія Олексійовича Соколова, Варвару Семенівну Подорван, Марію Павлівну Алісієнко та Панаса Семеновича Рись. Звання Заслужених колгоспників присвоєно Миколі Семеновичу Рудому, Олександру Івановічу Бовді, Василю Івановичу Білому, Любові Кіндратівні Бруй.

1972 р. – до районної Книги трудової слави занесений бригадир  Михайло Григорович Миненок.

1974 р., 29 червня – за високі трудові показники у змаганні, участь у громадському житті нагородою ЦК ВЛКСМ відзначена ланка по вирощуванню картоплі з колгоспу “1 Травня”.

1976 р., 16 листопада – районна газета друкує матеріали про трудівників села: друкуються статті сількора О. Тупиці з Антонович “Творець добра” про Олександру Данилівну Бовду, якій виповнилося 75 років, а за чесну та самовіддану працю односельці називають її “Данилівна” (1976 р., 16 листопада), “Щастя Євдокії” про життєву долю Євдокії Іванівни Булах з Шибиринівки (1977 р., 19 квітня), “На посту” про ветерана війни та праці Андрія Пилиповича Богуша (8 травня); стаття про ветерана колгоспного виробництва Максима Максимовича Моргуна (1985 р., 7 листопада).

1977 р., січень – тракторист Микола Безродний по лотереї виграв автомобіль “Москвич”.

1977 р., листопад – відкриття в Шибиринівці нового приміщення клубу.

За успіхи в праці 43 передовика колгоспу та трудівників села нагороджено орденами та медалями СРСР:

 орден Леніна: Надія Михайлівна Ольховик – доярка (1966); Максим Максимович Моргун – завідуючий фермою (1973);

 орден Трудового Червонного Прапора: Олександра Павлівна Дєдух – доярка (1971), Марія Степанівна Вовк – свинарка (1973), Володимир Дмитрович Зіньковець – бригадир (1973), Михайло Михайлович Козел – комбайнер (1973), Костянтин Семенович Кондратенко – тракторист (1977);

орден “Знак Пошани”: Олександр Дмитрович Філіпченко – голова колгоспу “Перше Травня”(1958), Василь Якович Горбач – голова колгоспу (1966), Олександра Захарівна Жлоба – доярка (1966), Надія Дмитрівна Жлоба – доярка (1966), Катерина Кирилівна Матюша – ланкова (1966), Лідія Яківна Хоменко – доярка (1971), Михайло Панасович Ольховик – колгоспник (1973); Ольга Іванівна Савенко – телятниця (1973); Парасковія Ананіївна Масич – колгоспниця (1973), Євдокія Семенівна Ярошенко – ланкова (1973), Василь Іванович Богуш – тракторист (1976); Микола Петрович Любченко – тракторист (1977); Ніна Іванівна Любченко – доярка (1986).

орден Жовтневої революції: Михайло Панасович Ольховик – комбайнер (1977).

орден Трудової Слави ІІІ ст.: Микола Михайлович Гарбуза – тракторист (1975); Ольга Дмитрівна Кравчук – ланкова (1975), Олександр Володимирович Моргун – бригадир (1976); Михайло Іванович Ющенко – тракторист (1984).

               медаль “За трудову доблесть”: Олександра Іванівна Бовда – доярка (1958), Євдокія Іванівна Булах – доярка (1958), Надія Федосівна Корж – свинарка (1958), Уляна Трохимівна Ляшенко – телятниця (1958), Ірина Карпівна Сащенко – ланкова (1958), Любов Олександрівна Яновська – свинарка (1966); Марія Андріївна Бархатова – ланкова (1966), Петро Йосипович Плахута – тракторист (1966), Іван Михайлович Шпак – шофер (1973), Любов Михайлівна Дмитренко – телятниця (1976); Ганна Василівна Подорван – колгоспниця (1976); Леонід Борисович Івасенко – тракторист (1982).

медаль “За трудову відзнаку”: Ганна Федорівна Калач – телятниця (1966); Ольга Володимирівна Подорван – телятниця (1966); Іван Андрійович Пикуль – тракторист (1966), Віра Романівна Піцко – доярка (1973); Федір Захарович Апанасенко – головний зоотехнік (1973), Ольга Степанівна Лавриненко – доярка (1973), Олексій Микитович Богуш – шофер (1973), Микола Федосович Любченко – бригадир (1973), Микола Олексійович Тупиця – тракторист (1975), Надія Петрівна Друзь – доярка (1976); Василь Іванович Білий – тракторист (1976); Микола Іванович Ющенко – тракторист (1986).

медаллю “За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941 – 1945 гг.”: Григорій Миколайович Тупиця – голова Антоновицької сільської ради (1946); Корній Самсонович Ющенко – колгоспник “1 Травня” (1946).

               медалюю “Ветеран праці” у 1978 р. нагороджені колгоспники Марія Федорівна Пицько, Валентина Петрівна Руденок, Ольга Іванівна Савенко та Олександра Іванівна Тупиця. 

медаль “Медаль Материнства” ІІ ст. (за народження та виховання п’яти дітей): Мотрона Іванівна Горогоцька – колгоспниця з Антонович (1974),

1982 р., 18 травня – за перемогу у Всесоюзному змаганні цінними подарунками відзначені: М.І. Ющенко – тракторист та Т.Є. Горогодська – доярка.

1983 р., 3 листопада – колгоспник Володимир Йосипович Дахно за успіхи в трудовому суперництві на збиранні картоплі нагороджений туристичною путівкою по СРСР.

1984 р., 23 лютого та 15 березня – колгосп “1 Травня” за досягнення високих урожаїв картоплі занесено на обласну Дошку Пошани.

1984 р., 25 серпня – колгоспниця Роза Броніславівна Савенко нагороджена бронзовою медаллю ВДНГ СРСР.

1985 р., 24 жовтня – у легкоатлетичному пробігу, який відбувся у Пісках на першість району, перемогли спортсмени колгоспу “1 Травня”.

1986 р. – при шибиринівському клубі створено жіночий ансамбль.

1992 р., 22 серпня – Антоновичську та Шибиринівську сільські ради об’єднано в одну Шибиринівську сільську раду з центром у селі Шибиринівка.

1993 р., 26 травня – голова правління колгоспу “Перше травня” А.Ю. Ясинський очолює делегацію Чернігівського району на Всеукраїнському з’їзді представників колективних сільськогосподарських підприємств та колгоспів у Києві. А.Ю. Ясинський вже шість років на громадських засадах очолює раду керівників колгоспів та колективних сільськогосподарських підприємств.

1993 р, липень – у Шибиринівці ведуться роботи по прокладенню водогону.

1994 р., травень – у Шибиринівці до осель жителів підключено газ.

1995 р.,11 березня – грамотою райдержадміністрації та районної ради нагороджено Шибиринівську сільську раду за заготівлю лишків сільськогосподарської продукції в населення за результатами 1994 року; у січня 1996 р. сільська рада відзначена Почесною грамотою за заготівлю лишків сільськогосподарської продукції за 1995 р.

1996 р., 24 січня – рішенням редакції і читачів районної газети сількором року визнано Олександра Миколайовича Тупицю з Антоновичів.

1996 р., 14 лютого – районна газета друкує статтю про ветерана Великої Вітчизняної війни Григорія Яковича Моргуна – кавалера бойового ордена Слави.

1999 р., 12 жовтня – на чемпіонаті району з легкоатлетичного кросу учениця Третяк Алла стала першою на дистанції 1 км.

2001 р., 24 травня – на базі ТОВ “Першотравневе” для керівників та спеціалістів сільгосппідприємств району проведено семінар з організації літньо-табірного утримання худоби.

2001 р., листопад – у Маріїнському палаці Президент України Л.Д.Кучма вручив почесний знак “Заслужений працівник сільського господарства України” доярці Наталії Володимирівни Мазай.

2001 р., 24 листопада – районна газета друкує матеріал “Село на нашій Україні. Шибиринівка”.

2002 р. –  колгосп  реорганізовано в СТОВ “Першотравневе”.

2002 р., 2 лютого – виконком Шибиринівської сільської ради зайняв І-е місце за підсумками комплексної оцінки роботи виконкомів сільських (селищних) рад району за 2001 рік.

2002 р., березень – голова райдержадміністрації В.А.Сидоренко вручив селянам державні Акти на право приватної власності на землю.

2002 р., травень – у сільгосптоваристві “Першотравневе” відбулось виїзне засідання наради працівників агропромислового комплексу району, яке вів голова райдержадміністрації В.А.Сидоренко.

2003 р. – подальші записи здійснюються в Літописі Шибиринівської територіальної громади.